Про важливість жестикуляції
Сьогодні ми використовуємо три основні мови комунікації: вербальну (мовлення та голос), невербальну (жестикуляції, рухи всього тіла) і мову емоцій (так званий емоційний інтелект у разі його усвідомленого використання).
Жестикуляція та емоції – це перші інструменти для комунікації, якими почали користуватися люди. Пізніше з'явилася мова, яка змінила хід розвитку людства. Саме багата вербальна мова дала нам змогу краще розуміти одне одного, аналізувати, пізнавати навколишній світ і розвиватися. Досі це наша основна перевага перед іншими тваринами, і звісно, головна мова комунікації.
Але мова емоцій і жестів не зникла. Ми продовжуємо її використовувати, і як правило, недооцінюємо. Хоча значення жестів величезне.
Чому жестикуляція так важлива для запам'ятовування?
Наприклад, у періоді раннього розвитку людина вивчає нові слова. Не знаючи, як називається той чи інший предмет, вона вказує на нього, показує і уявляє. Лише потім це пов'язує з конкретними звуками і як наслідок – з назвами.
Пізніше вчені визначили, що й іноземні слова краще вивчати, використовуючи невербальну демонстрацію цих слів, тобто жести. Потрібно промовляти слово, показувати його або вчиняти дії – так краще запам'ятовується. Такий самий прийом використовують у театрі, коли актори вчать ролі у зв'язку з рухом по сцені. Виходячи на сцену під час вистави, вони згадують, що мають сказати в цьому чи іншому місці, вчиняючи ту чи іншу дію.
Усе це свідчить про те, що жестикуляція сприяє запам'ятовуванню інформації, а отже, впливає на ефективність нашої промови чи виступу. Мова з жестами більш зрозуміла і краще запам'ятовується аудиторією.
Якими мають бути правильні жести?
Жести – це не тільки рухи руками. Це і кивки головою, і міміка, і ходіння по сцені. І написання на фліпчарті чи дошці, і перемикання слайдів на проекторі, тобто кожен наш рух. Головне завдання – це усвідомленість, тобто розуміння, що ми робимо і для чого. Саме це і є показник освоєння невербальної мови.
А щодо рук – то тут жести мають бути непомітними: лише для легкого посилення того, що ви сказали, такого ж як виділення голосом головних слів. Жестів не має бути багато. Вони доречні тільки там, де можуть підкреслити важливі слова. Кожен жест осмислений, тобто не одноманітний, а м'яке, тонке й образне представлення слова чи посилу в момент промови.
Як розвинути свою невербальну мову?
Перше – це почати використовувати будь-які жести, якщо їх немає. А якщо жести є і їх багато, то почати їх аналізувати. Розпізнати і зрозуміти жести. Зазвичай багато жестів говорять про хвилювання людини, активне мислення чи темперамент.
Друге – позбутися жестів-паразитів. Це, наприклад, торкання волосся та обличчя, потирання долоньок, прокручування каблучки чи годинника, похитування, дрібна моторика пальців. Записуйте себе на відео і просіть інших людей помічати, коли ви це робите. З часом ви зможете позбутися цієї звички.
Третє – потрібно розвивати образність жестикуляції. Для цього тренуйтеся самі перед дзеркалом – у повільному темпі висловлюючи думки, підкреслюйте головні слова доречними осмисленими образними жестами. Поступово це увійде у вашу звичку. Але пам'ятайте, що жестів не має бути багато. Уникайте великих, широких, розмашистих і різких жестів. Жест має бути вільним, відкритим, осмисленим і доречним.
Розвиток невербальної мови – це процес, який потребує постійної практики та самоспостереження. Але результат варто зусиль: правильна жестикуляція значно підвищує ефективність вашої комунікації та робить промову більш переконливою.
Микола Овчаров
