Найкращі промови з кіно. Друга частина.

Чим промова в кіно відрізняється від живої промови? У кіно промова набуває художньої форми завдяки ракурсам камери, монтажу, виразності акторів, костюмів, локацій, світла і музики. Усе це дозволяє авторам створити емоційне відео, яке надихає.

У цій статті розглянемо історичні промови, які надихали та мотивували армії на битви, людей на переосмислення дійсності та змінювали хід історії.

Промова Диктатора з фільму Чарлі Чапліна

Почну з фільму генія XX століття Чарлі Чапліна "Диктатор". Почалося все з німого кіно. Найкращим у цьому жанрі був Чарлі Чаплін, який знімав комедійні фільми. Перевершив себе він, коли створив трагікомедію про Гітлера "Великий диктатор". За це Чарлі Чапліна хотіли вбити. Адже фільм настільки був близький до істини, що це відчували всі. Та й зараз є розуміння, що цей фільм про нашу сучасність – одна з ознак того, що перед нами великий витвір кінематографічного мистецтва.

Кульмінацією цієї роботи стала промова Диктатора. Я ставлю її на перше місце у своєму списку найкращих промов із кіно. Це промова диктатора-нациста, який у фіналі фільму усвідомлює свою помилку – дії, спрямовані проти людяності, людських цінностей: любові, співчуття, співпереживання, які культивувалися в людських серцях тисячоліттями.

Диктатор починає промову зі слів: "Вибачте мені, я не хочу бути імператором. Не хочу ніким правити і нікого завойовувати". Цим він одразу викликав ефект несподіванки: як диктатор може відмовитися від влади?! Може! Якщо в його свідомості відбулася переоцінка цінностей – повне переосмислення своїх дій. І після цього диктатор почав говорити про ці цінності: про щастя, любов, радощі життя, про рівність і свободу кожного.

Далі диктатор наводить метафору: "Ми винайшли швидкохідні машини, але замкнули в них свої душі". Після чого Чарлі Чаплін через свого героя-диктатора 1940 року, ще до найстрашніших подій Другої світової війни, говорить кожному жителю планети: "Я кажу тим, хто мене чує: "Не впадайте у відчай. Ми подолаємо цю жорсткість, жадібність і злість тих, хто боїться і перешкоджає людському прогресу. Ненависть мине, диктаторів не стане. А їхня влада перейде в руки простих людей. Доки живе людина, свобода не помре".

Як же він мав рацію! Але, на жаль, і сьогодні його слова залишаються актуальними. Адже з викликами, про які говорить Чарлі Чаплін, і сьогодні стикаються в різних куточках планети, але я впевнений, що вже зовсім скоро його пророцтво буде повністю здійснено в усьому світі. Браво, Людино!

Військові промови: від Олександра Македонського до Максимуса

Олександр Македонський – найбільший в історії полководець, якому належить фраза: "У всесвіті незліченна безліч світів, а я ще й одного не завоював!" Очевидно, що він був і є одним із найвидатніших ораторів і натхненників. До наших днів збереглися лише художні промови. Одна з таких – у фільмі "Александр" 2004 року.

Олександр почав своє звернення до двох солдатів, які здійснювали подвиги раніше, із запитом про те, як вони поведуть себе сьогодні. І до одного солдата, чиї предки здійснили героїчні вчинки. Це прийом похвали. Після чого Олександр звернувся до всіх, глобалізуючи цей прийом: "Ви всі! Шануйте свою батьківщину і своїх батьків!". Об'єднуючи армію з предками-героями, викликаючи емоційний зв'язок і мотивуючи їх на героїчні вчинки перед боєм заради справедливості.

Промова Максимуса перед боєм у фільмі "Гладіатор" (2000 рік) унікальна двома моментами: рідко в таких промовах використовується гумор, але тут він є. І неодноразове використання методу об'єднання з аудиторією та успішного моделювання майбутнього.

На початку промови герой застосовує прийом ототожнення себе з аудиторією, звертаючись до солдатів як до братів: "Брати! Через три тижні я буду збирати виноград. А що буде з вами? Ніхто не знає". Навіщо він так робить? Щоб застосувати гумор і викликати позитивну емоцію: "Якщо опинитеся самі серед квітучого лугу, обпалюваного сонцем, нічого не бійтеся. Бо ви вже в Елізії, і ви мертві!" Після цього слідує позитивна реакція і саме час знову себе об'єднати з солдатами: "Браття! Про подвиги ваші складуть легенди".

Політичні промови: Кеннеді, Черчилль, Лінкольн

Джон Кеннеді в серіалі "Клан Кеннеді" у другій серії виступає перед матерями загиблих героїв війни. Почав майбутній президент несміливо – з формальних обіцянок пільг, що викликало подив і сльози в однієї з матерів. Але Кеннеді виправився: оскільки в нього старший брат загинув на війні, і його мати також належить до цього співтовариства матерів героїв, то він апелював до об'єднуючого факту спільного горя і розуміння. Це емоційно зблизило Джона Кеннеді з аудиторією і природним чином викликало довіру та подальшу підтримку.

Фільм "Темні часи" розкриває біографію та характер найвідомішого британського прем'єр-міністра Вінстона Черчилля. У цьому фільмі показано дві промови, яким варто приділити увагу. Одразу скажу: ці промови не вигадані, а цілком реальні.

Перша промова – це звернення Черчилля по радіо (19 травня 1940 року). Черчилль розпочав із притаманної йому паузи для привернення уваги. Далі підкреслює важливість моменту і апелює до спільної потреби в безпеці та до спільної цінності – свободи: "Я звертаюся до вас уперше як прем'єр-міністр у вирішальну годину для життя нашої країни, нашої імперії, наших союзників і насамперед – заради самої свободи".

Друга промова – це промова Черчилля в парламенті "Ми ніколи не здамося" (4 червня 1940 року). У ній Черчілль спочатку звертається до спільного минулого для об'єднання з аудиторією, потім використовує риторичний прийом і волає до почуття гордості та цінностей британців: "Навіть якщо величезні простори Європи підкорені або впали в лещата нацистського режиму, то ми не здамося і не програємо. Ми всі підемо до кінця".

У фільмі Стівена Спілберга "Лінкольн" (2012 рік) є момент, який заслуговує на увагу: дебати з приводу внесення поправки до Конституції США про скасування рабства. Ключовою фразою Стівенса, члена палати Представників, була така: "Я не вірю в рівність усіх, але вірю в рівність перед законом". Вражає фінальна промова Лінкольна, де він звертається до загальнолюдських цінностей: "Зробимо все, щоб здобути та зберегти справедливий і тривалий мир як серед нас, так і з іншими країнами".

Що можна винести з кінематографічних промов?

Отже, фільми, які рекомендую подивитися для розвитку ораторських навичок: "Клан Кеннеді", "Темні часи", "Гладіатор", "Лінкольн", "Великий диктатор", "Александр".

Насамкінець звертаю увагу на те, що художнє представлення промови в кіно викликає емоції завдяки додатковим засобам: кольорам, ракурсам, гриму, костюмам і музиці. А в житті нам необхідно бути справжніми, шукати декорації в природі – в усьому природному, а виражальні засоби – у собі, і тоді кожне наше слово матиме художню цінність.

Микола Овчаров